Консультація для батьків агресивних дітей

При взаємодії з агресивною дитиною:
  • приймайте дитину такою, яка вона є;
  • висуваючи до тинини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;
  • розширюйте кругозір дитини;
  • включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконуваній справі;
  • ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.

Боротися з агресивністю потрібнотерпінням. Це найбільша чеснота, яка тільки може бути у батьків і вчителів.

Поясненням.Підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися.

Заохоченням. Якщо ви хвалите свою дитину за гарне поводження, то це розбудить у неї бажання ще раз почути цю похвалу.

Консультація для батьків дітей, які відчувають страхи

Якщо дитина відчуває страхи:
  • приймайте дитину такою, яка вона є, даючи їй можливість змінитися;
  • розвивайте в дитині позитивні емоції, частіше даруйте їй свій час і увагу;
  • із розумінням ставтеся до переживань і страхів дитини; не висміюйте їх і не намагайтеся рішучими методами викорінити цей страх;
  • заздалегідь програвайте з дитиною ситуацію, що викликає страх.

Консультація для батьків дітей, схильних до брехні

Якщо дитина бреше, додержуйтеся таких правил:
  • частіше хваліть дитину, заохочуйте її за гарні вчинки;
  • якщо ви впевнені, що дитина бреше, постарайтеся викликати її на відвердість, зясувати причину неправди;
  • знайшовши можливу причину неправди, постарайтеся делікатно усунити її так, щоб розвязати цю проблему;
  • не карайте дитину, якщо вона сама зізнається в неправді, дасть оцінку власному вчинку.

Консультація для батьків щодо спілкування з дітьми, які мають емоційні труднощі

  • Емоції виникають у процесі взаємодії з навколишнім світом. Необхідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища.
  • Почуття дитини не можна оцінювати, не слід вимагати, щоб вона не переживала те, що вона переживає. Як правило, бурхливі афективні реакції ― це результат тривалого стримування емоцій.
  • Не слід вчити дитину пригнічувати свої емоції. Завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити правильно спрямовувати, виявляти свої почуття.
  • Не слід у поцесі занять з «важкими» дітьми намагатися цілком ізолювати дитину від негативних переживань. Це неможливо зробити у повсякденному житті, і штучне створення «тепличних умов» тільки тимчасово вирнішує проблему.
  • Для профілактики емоційного напруження слід долучати дитину до різних видів діяльності. Корисним для емоційного розслаблення є застосування гумору.
  • Із метою ліквідації негативних емоцій потрібно спрямовувати їх у творче русло: мистецтва, поезію, літературу, музику чи заняття спортом, танцями.

Пропонуємо анкети, які допоможуть батькам перевірити свою роль у вихованні дитини

Анкета 1. «Так» - 10 балів; «Ні» - 0 балів; «Не знаю» - 5 балів

1. Часом син або дочка поводяться так, що залишається тільки руками розводити або звернутись по допомогу до друзів

2. Іноді ви довіряєте дитині таємницю, яку нікому іншому б не розповіли

3. Вам доводиться просити в дитини вибачення за свою поведінку

4. Ви зауважуєте, що характером дитина пішла не у вас, і радієте з цього.

5. Коли у дитини на даний момент всього вдосталь (іграшок, одягу тощо), купувати ще немає рації, навіть якщо є зайві гроші.

6. Ваша дитина ― ваш ідеал. Саме про таку ви мріяли все життя.

7. Іноді вам здається, що дитина учить вас по-новому мислити та оцінювати життя.

Анкета 2. «Так» - 0 балів; «Ні» - 10 балів; «Не знаю» - 5 балів

1. Від деяких дитячих витівок ви вибухаєте, хоча потім і шкодуєте про це.

2. Інтуїція й досвід –кращі порадники у вихованні дітей

3. Ви ображаєтесь, якщо хтось негарно висловлюється про вашу дитину

4. Ваші таємниці – це святе. А ось у дитини не повинно бути жодних секретів від батьків

5. Неприємності або невдачі боляче ранять вашу душу й самолюбство

6. До певного віку кращий засіб виховання – ремінь

7. Дитина завдає вам більше турбот, аніж радості

8. Ваша квартира – арена вічної лайки, а супротивники в ній – дорослі і діти

Результати анкетування

100-150 балів. Загалом ви здатні зрозуміти дитину. І навіть можете іноді пристати на її позицію. Якщо ви на запитання анкети відповідали чесно, і теорія не розходиться з практикою, вас можна визнати взірцем, гідним наслідування.

50-99 балів. Ви на правильному шляху. Тимчасові труднощі чи конфлікти з дитиною можна розв’язати, почавши із себе. Тільки не намагайтесь виправдатися нестачею часу чи нестерпним характером нащадка, вплив на нього і контроль над ситуацією у вас є. Цим треба терміново скористатись. І не бійтеся втратити себе. Розуміти не завжди означає приймати. Але без цього розуміння ситуацію не виправити.

0-49 балів. Співчуваємо вам. А ще більше вашій дитині. Адже поруч із нею немає доброго старшого друга, якого вона потребує. І майте на увазі, дитина може знайти його на стороні. Поки улюблене, але зовсім не зрозуміле чадо не відвернулось від вас остаточно, терміново шукайте підхід. Із іншого боку, можливо, потрібна допомога психолога або … самої дитини. Повірте, немає нічого соромного у визнанні власної неправоти. Адже дитина вам потім щиро скаже дякую.

Психологічні особливості молодшого школяра. Особливості переходу дітей у середню ланку. Готовність молодших школярів до навчання в середній ланці.

Четвертий рік навчання в молодших класах завершує перший етап шкільного життя дитини. Четвертокласники - це випускники початкової школи.

Саме цей факт багато в чому визначає ті акценти, які розставляють дорослі у взаємодії з дітьми даного віку. Перспектива переходу в середню школу змушує дорослих звертати першорядну увагу на сформованість у четвертокласників навчальних умінь і навичок.

До четвертого класу у більшості дітей вже складається індивідуальний стиль навчальної роботи. Загальний підхід дитини до її виконання добре простежується при підготовці домашніх учбових завдань. Так, наприклад, одні приступають до уроків одразу після приходу зі школи, іншим потрібен відпочинок (різної тривалості). Хтось швидко і легко включається в роботу, в інших багато часу займає підготовчий період. Одні діти починають виконувати домашні завдання з важких навчальних предметів, інші, навпаки, з легких. Одні краще засвоюють матеріал з опорою на графічні зображення (малюнки, схеми тощо), інші воліють словесне пояснення і т.д.

Відмінності в загальному підході до виконання навчальної роботи пов'язані з індивідуально-типологічними особливостями дітей, їх працездатністю, специфікою пізнавального розвитку, переважним типом сприйняття і переробки інформації, неоднаковим інтересом до різних навчальних предметів і т.д.

Рекомендація:обов'язково враховуйте темпераментальні-особистісні особливості Вашої дитини. Не змушуйте його робити його роботу так, як вам хочеться, формуйте індивідуальний стиль діяльності з опорою на особливості Вашої дитини.

Вміння, важливі для успішності в 5-му класі: (або як успішно пройти період адаптації в 5-му класі і залишитися успішним учнем):

- Слухати вчителя;

- Виділяти головну думку повідомлення;

- Зв'язано переказувати зміст тексту;

- Відповідати на запитання до тексту;

- Ставити запитання до тексту;

- Робити змістовні висновки на основі отриманої інформації;

- Письмово висловлювати свою думку;

- Залучати додаткові джерела інформації, користуватися довідковою літературою (словниками, енциклопедіями і пр.);

- Адекватно оцінювати результати власної роботи.

Вчитися всьому цьому необхідно в початковій школі, поки обсяг навчального навантаження в значній мірі дозований. У середніх класах ці вміння виявляться життєво необхідними, оскільки помітно зростає кількість нової інформації, складнішим стане і її зміст. У цій ситуації випробуваний спосіб багатократного повторення, який ще виправдовував себе в початковій школі, буде вельми неефективним. Невміння ж правильно працювати з навчальним матеріалом може стати причиною зниження успішності, невиправданої перевтоми учнів.

Для того щоб зрозуміти, якою мірою четвертокласники володіють деякими з основних прийомів навчальної роботи, можна поспостерігати, наприклад, за тим, як дитина готується до переказу заданого додому параграфа з природознавства. Чи читає він весь текст кілька разів поспіль, намагаючись запам'ятати все одразу? Чи читає всього один раз і, не переказуючи, упевнений, що все добре знає? Фіксує Чи увагу на змісті окремих абзаців, не встановлюючи потім зв'язку між ними? Чи відповідає на питання до тексту?

Дітей необхідно вчити працювати з навчальним текстом: учити виділяти головну думку; складати план тексту; запам'ятовувати зміст тексту і переказувати його з опорою на план і т.д.

Навичка зв'язного переказу зручно розвивати не тільки на навчальному матеріалі: можна попросити дитину розповісти зміст прочитаної книги, побаченого кінофільму, описати події минулого дня і пр.

До четвертого класу у більшості школярів намічається диференціація учбових інтересів, складається різне ставлення до навчальних предметів: одні дисципліни подобаються більше, інші - менше.

Перевагу тих чи інших навчальних предметів багато в чому пов'язана з індивідуальними схильностями і здібностями дитини: комусь подобається математика, у когось яскраво виявляються лінгвістичні здібності і т.д.

А якщо у дитини ніяких особливих переваг і інтересів не виявляється? Психологічні дослідження показують, що ні до чого не здатних дітей немає. Навіть якщо школяр не виділяється своїми навчальними успіхами і, на перший погляд, однаково байдуже ставиться до всіх предметів, він неодмінно виявляє схильність до кращого засвоєння навчального матеріалу того чи іншого змісту. Саме такі схильності, що вказують на більш сильні сторони розвитку дитини, і необхідно підтримувати.

Не слід також забувати, що життя дітей не обмежується стінами школи. За її межами дитина може бути занурений в такі заняття, які дозволять йому проявити свою умілість, добитися успіху, знайти упевненість в собі.

Соціальна ситуація розвитку

Четверокласник продовжує пристосовуватися до системи вимог дорослих, пов'язаних з його навчальною діяльністю, і пристосовується до системи вимог однолітків при спілкуванні з ними. Четвертий рік навчання в молодших класах завершує перший етап шкільного життя дитини. Четвертокласники - це випускники початкової школи. Саме цей факт багато в чому визначає ті акценти, які розставляють дорослі у взаємодії з дітьми даного віку.

Рекомендація: контролюючи учня, не забувайте хвалити частіше. Тільки успіх породжує новий успіх. А для цього він повинен вірити в свої сили.

Мотивація

У четвертому класі у дитини остаточно закріплюється мотивація до школи.

Мотивація до школи буває:

• Негативна. Дитині не хочеться і не подобається ходити в школу. У таких дітей навіть при гарному розвитку психічних процесів немає успішної навченості.

• Формальна. Дитині подобається ходити в школу, але не для отримання знань, а заради формальних ознак: поспілкуватися з іншими дітьми, пограти і т. п. У таких дітей успішність зазвичай середня.

• Змістовна. Дитина любить ходити в школу, йому подобається отримувати нові знання. Такі діти зазвичай досить успішні.

Новоутворення

Діти четвертих класів цілком в змозі управляти собою і зовні - своєю поведінкою, і внутрішньо - своїми психічними процесами і відчуттями. У четвертокласників вже зустрічаються самооцінки різних типів: адекватні, завищені і занижені.

Рекомендація:

Якщо учень себе переоцінює, то зверніть увагу на його невдачі. І поясніть, як їх можна уникнути. Якщо він себе недооцінює, просто за що не будь похваліть його. Так він навчиться адекватно себе оцінювати.

Спілкування:

1. Нестійкість контактів.

2. Емоційність.

3. Залежність від оцінки дорослих: вчителя, батьків. Дитина спілкується з тими, кого дорослі схвалюють.

4. Розрив між хлопчиками і дівчатками.

5. Взаємозв'язок спілкування з діяльністю дитини.

Рекомендація:не говоріть при учні негативно про його однокласниках і їхніх батьках. Ваша негативна оцінка може стати причиною появи в класі аутсайдерів.

Пілготувала практичний психолог Скирко Л.М.

Кiлькiсть переглядiв: 225

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.